Євгеній Зубейко: «Чорноморець» наступного сезону має виграти право на УПЛ"

11 августа 2020
Євгеній Зубейко: «Чорноморець» наступного сезону має виграти право на УПЛ»

У рубриці «Вони торкнулися слави» захисник ФК «Чорноморець» Євгеній Зубейко

Екс-гравець легендарного складу одеського «Чорноморця» Романа Григорчука — Євгеній Зубейко став черговим героєм рубрики «Вони доторкнулися слави». У відвертому інтерв'ю 30-річний правий захисник розповів про того, хто найбільше вплинув на його кар'єру, харківський досвід, чемпіонат Білорусі та амбіції одеського «Чорноморця» на новий сезон

Початок кар'єри

— Перші кроки я робив, мабуть, як і всі в дворі, — говорить Євгеній. - А вже більш професіонально зайняття футболом розпочалося в РУФК Артемівська (прим. — зараз Бахмут). Згодом потрапив до інтернату донецького «Шахтаря», після року навчання там перейшов до школи олімпійського резерву імені Сергія Бубки. А вже далі опинився в Дніпрі, де власне й закінчив футбольну школу «Дніпра».

Формування футболіста

— До Одеси потрапив як у нас часто буває через знайомих знайомого (сміється). В мого батька був товариш, який товаришував з тодішнім тренером дублючого складу Соколовським, через нього вдалося потрапити до Одеси на перегляд. Як зараз пам’ятаю, що в 2008 році вдалося підписати свій перший професіональний контракт. Емоцій, які тоді відчував, передати неможливо. Після побачених умов в Одесі у мене загорілися очі і поставив собі мету залишитися в «Чорноморці". В Одесі було все для розвитку та гри в футбол: місто, база, умови.

Заслуги Григорчука

— Мій прогрес, як і прогрес дуже багатьох гравців «Чорноморця» співпав з приїздом до Одеси Романа Григорчука. Завдячуючи йому я став тим, ким є зараз. Не припиню говорити, що саме Григорчук дав мені квиток у великий футбол і саме він найбільше вплинув на мою кар'єру та формування в мені футболіста. Успіхи тодішнього «Чорноморця» напряму заслуга Григорчука, хоча й підбір виконавців в тій команді також був на рівні.

Дебют, як сон

— Дебют в єврокубках можу порівняти тільки з якимось дуже приємним сном. Знаєте, відчуття того, коли спиш і тобі щось хороше сниться і навіть не хочеться вставати. Тобто тоді переживав точно такі ж емоції. Але мені з неба нічого не впало і все стало результатом мого старання та наполегливості, адже без цього у футболі не буде якихось великий підйомів.

Харківський досвід

— Період у Харкові дійсно був важким. Я ж потрапив до «Металіста» саме в найтяжчі для команди часи. Я знав про фінансові нюанси в команді, але коли мені надійшло запрошення, то прийняв його без роздумів. Чесно, я думав, що можуть бути проблеми, але настільки, щоб клуб зовсім зник з футбольної карти країни — не очікував. «Металіст» — це така машина з футболістів, тренерів, персоналу, інфраструктури та дитячої школи. Хто тоді думав, що до цього дійде… Але жодного разу не жалкую, що пройшов це, оскільки харківський період також дуже загартував та додав досвіду. Знаєте, дорогого коштує, коли бачиш як усі адміністратори та працівники просто за «дякую» продовжували регулярно виконувати свою роботу.

Чемпіонат Білорусі

— Із Мінськом, де я провів 2019, у мене пов’язані лише гарні емоції, так як в Білорусі все подобалося. В ФК «Мінськ» був класний колектив, тренерський штаб, саме місто доволі непогане. Щодо рівня чемпіонату, там чемпіонат значно слабший за УПЛ. Можливо, їх чемпіонат знаходиться на рівні нашої Першої Ліги. Але вони беруть іншим, навіть зараз дивишся і в кожному турі команда з підвалин турнірної таблиці може забрати очки в клубу з лідируючої групи.

Хоча в Білорусі як і в Україні немає якогось глобального інтересу до футболу, як це може зараз здаватися. Так, шалена підтримка є в брестського «Динамо», БАТЕ та солігорського «Шахтаря», але не більше. В принципі в Україні також на грандів доволі непогано ходять, тому з цим ситуація в них нічим не краща.

Результати «Карпат»

— Період кар'єри в львівських Карпатах однозначно пішов мені на користь. У Львові підібрався хороший колектив, особливо в період Олега Дулуба ми показували непогані результати і вже наче починали зіграватися та розуміти одне одного, але з приходом нефутбольних людей вийшло так як вийшло.

Що говорити, мені дуже прикро за цей клуб. Я знаю, які там вболівальники і як у Львові люблять футбол. Такий клуб не може бути за бортом УПЛ або елементарно зникнути взагалі. Прикро, дуже прикро — це все, що я можу сказати. Надіюся, що все стане на свої місця і в «Карпат» все налагодиться.

Стабільний «Олімпік»

— У мене були запрошення окрім «Олімпіка», але їх пропозиція виявилася найбільш прийнятною для мене, тому й вирішив прийняти саме їх запрошення. Я розумів, що в мене не було часу, щоб крутити носом, обираючи кращі пропозиції. Треба було приймати рішення та по скоріше виходити грати. В підсумку я не пошкодував, що пішов в Олімпік, оскільки в мене також був там непоганий відрізок кар'єри. Та й сам клуб не підвів, в Олімпіку все стабільно та рівно. Президент робить день в день все що обіцяє.

Про обєднання Чорноморця та Олімпіка

— Я так само як і всі читаю про це лише з інтернету, тому якоїсь конкретики чи інсайдів не знаю. Нам залишається чекати рішення, ми ж ні на що в цьому сенсі не впливаємо. Тут все залежатиме від того як домовляться президенти та чи домовляться в принципі.

Інша аура

— Всі знають, що для мене означає «Чорноморець» та Одеса. Багато з того, що я зараз маю, у мене є завдяки «Чорноморцеві". Не сказав би, що вже збираюся закінчувати з футболом, я думаю, що ще можу допомогти й на футбольному полі. Хочеться разом вибратися з цієї кризи, в яку потрапив клуб.

Зараз результати вже покращилися і сама аура в колективі також стала зовсім іншою, в цьому, на мою думку, велика заслуга Сергія Ковальця. Я впевнений в тому, що наступного року ми зобов’язані повертатися до УПЛ. Треба трішки доукомплектуватися та просто вдосконалювати свої найкращі якості.

Розвиток Першої ліги

— Чесно кажучи, я сам здивований тому інтересу, який зараз є навколо Першої Ліги. Взяти те ж телебачення, рівень самих команд — в цьому плані чемпіонат зростає. Звичайно, рівень тут нижчий ніж в УПЛ. Але «Інгулець», «Рух», «Волинь», той же «Металіст-1925» грають на рівні і що найголовніше: футбол в Першій Лізі не деградує, а розвивається. Приємно те, що багато команд ставить задачу виходу до УПЛ. Навіть те, що цього року «Чорноморець» не виходить до УПЛ — нічого не означає. Йдучи сюди, був впевнений, що цей тимчасово і скоро все повернеться на свої місця.

www.pfl.ua